rip

1. n

1) розрив, розріз; дірка; розпоротий шов

2) поздовжня пила

3) шкапа

4) розпутник

5) нікчема

6) хвилювання на морі; брижі

7) розм. плетений кошик

2. v

1) рвати(ся), розривати(ся), розпорювати(ся); розколювати(ся)

2) рубати, розрубувати

3) розпилювати уздовж волокон (дерево)

4) розм. сваритися

5) розм. мчати

6) військ., розм. завдавати нищівних ударів

rip into — розм. нападати, накидатися (з лайкою)

rip off — здирати

rip out — видирати, виривати

rip through — військ., розм. прориватися

rip up — а) розпорювати; б) розтинати

to rip up old wounds — ятрити старі рани

let it (her) rip! — не затримуйте!, не втручайтеся!

to rip and tear — рвати й метати

to let things rip — бути необачним

* * *

I [rip] n

1) розрив, розріз; діра, проріха; розпоротий шов

2) = <>

II [rip] v

1) рвати, розпорювати, розривати; рватися, розпорюватися; (to) ламати, знищувати

2) (into) устромлюватися, урізатися; проникати; нападати, накидатися (на кого-небудь)

3) колоти (дрова); розколювати; розколюватися, лопатися

4) розпилювати уздовж волокон (дерево)

5) мчати, нестися вперед

6) вiйcьк. наносити потужні удари

7) гipн. підривати покрівлю

III [rip] n

1) шкапа

2) розпусник

3) нікчема, погань, паскуда

IV [rip] n

хвилювання на морі; брижі